Порою трудно нам бывает
Переступить ума порог:
Как кроха-семечко скрывает
В себе прекраснейший цветок,
А желудь, с детства всем знакомый,
Могучий дуб с ветвистой кроной?
Непросто также нам на деле
Объять от Бога чудо-мысль:
Как возродится в новом теле,
Став вечною, и наша жизнь?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
